11 відповідей на головні питання про розсаду

У регіонах із затяжною холодною весною, коротким літом і раннім настанням осінніх похолодань розсадний спосіб вирощування овочів, мабуть, єдино ефективний. Я живу на півдні. Але навіть в наших умовах вирощую більшість овочів через розсаду, адже це дає масу переваг. За роки роботи на дачній ділянці накопичила багато спостережень і виробила свій підхід до вирощування розсади овочів. У цій статті відповім на 11 питань про розсаду, які найбільше цікавлять початківців дачників.

Коли починати готуватися до вирощування розсади?

Зима промайне – не помітиш! А з приходом весни турбот і робіт з’являється невпроворот. Тому і потрібно ще взимку (у вільний від дачного клопоту час) записати в свій городній щоденник перелік культур і черговість виконання підготовчих робіт для їх посіву на розсаду. Такий підхід звільнить навесні частину часу на інші, більш необхідні роботи.

Визначте перелік культур і кількість розсади, необхідної для отримання врожаю, достатнього для свіжого вживанні і зимових заготовок.

Запишіть терміни посіву насіння, відібраного для вирощування через розсаду.

Визначтеся з посудом і грунтом для висіву насіння.

Передбачте, якщо потрібно, установку додаткового освітлення і зручного поливу.

Вирішіть, чи потрібно докупити добрива для підгодівлі, препарати для захисту від хвороб і шкідників.

Які ємності вибрати під посів?

Під кожен вид розсади потрібно підготувати окремий посуд. Я насіння висіваю в підготовлені дерев’яні лотки, пластмасові посадочні контейнери або касети, в стаканчики з-під кисломолочних продуктів. Посуд дезінфікую в 1-2% розчині марганцівки.

Візьміть на замітку! Більш вигідний пластмасовий посуд. Можливе багаторазове використання, легко дезінфікується, не потребує щорічного ремонту та інших додаткових робіт з підготовки до посіву насіння.

Для великих насіннєвих культур і особливо культур з стрижневим коренем (огірки, кабачки, кавуни та ін) використовую торфоперегнійні горщики різної ємності. Для розсади зі стрижневою кореневою системою ємність повинна бути досить глибокою, щоб корінець з ростом не загинався. Вирощену в них розсаду висаджую разом з таким горщиком у відкритий грунт. Горщик, розмокаючи в грунті, перегниває і служить добривом. При посадці не порушується коренева система.

Розсада, вирощена в торфоперегнійних горщиках і кассетниках, не вимагає пікіровки, що скорочує період її вирощування. Крім того, безпікіровочний метод виключає зараження сіянців грибковими та бактеріальними інфекціями, що часто відбувається при їх пікіровці.

Яка земля для розсади краща?

Я б рекомендувала початківцям городникам купити готову землю для розсади, яку пропонують сьогодні на ринку багато компаній. Як правило, такі грунти повністю готові до посіву і вирощування розсади. Вони не потребують додаткової підготовки, в тому числі, і в дезінфекції.

Досвідченим же дачникам можна і самостійно підготувати грунтову суміш. Раніше я завжди готувала грунти під розсаду сама. Використовувала такі інгредієнти: листову або дернову землю, зрілий перегній (краще біогумус), пісок в наступних частинах-1: 2: 1. У цю суміш можна додати (якщо є) 1 частину торфу верхового.

Я завжди витрачала багато часу на підготовку субстрату: знезараження, пожвавлення, додавання добрив, відстеження кислотності грунту і т. д. Як показує мій досвід, це має сенс, якщо розсади дуже багато – планується на продаж розсада або врожай. Але для вирощування розсади для невеликої сім’ї, однозначно, готовий грунт краще. Це звільнить значну кількість часу для виконання інших робіт по дому і господарству.

Як підготувати насіння до посіву?

Для скорочення часу підготовки насіння до посіву практичніше купити готовий насіннєвий матеріал. Насіння бажано купувати тільки в спеціалізованих магазинах або у популярних фірм, що займаються селекцією. Якісне насіння вже знезаражене і дражоване в поживних сумішах. Вони не потребують додаткової підготовки.

Самостійна підготовка насіння до посіву зажадає витрат часу на всіх етапах виконуваних процедур. Щоб заощадити час на підготовку і в той же час отримати здорові дружні сходи і якісну розсаду, в даний час я обробляю самостійно заготовлене насіння стимуляторами росту для розсади «Энерген Аква», «Корнеріст».

При замочуванні насіння в “Енерген Аква” скорочуються терміни появи сходів, значно підвищується їх схожість і енергія проростання насіння. Використання препарату особливо ефективне при запізненні з посівом на розсаду або при посіві дуже дрібного насіння (петунії, наприклад), насіння з примхливою кореневою системою (огірки).

Не забудьте відразу після посіву промаркувати культури, щоб не гадати до появи сходів, де яка з них висіяна.

Як правильно провести посів?

Підготовлені ємності наповнюю готовим субстратом, залишаючи 1-2 см до верхнього краю. Злегка (акуратно) приминаю грунт, щоб прибрати порожнечі. Якщо суміш суха, поливаю, накриваю і залишаю на 1-2 дні на дозрівання.

У підготовлений вологий субстрат висіваю насіння. Глибина закладення залежить від розмірів. Зазвичай заглубляю в шар, що перевищує розмір насіння в 1,5-2 рази, або розкладаю насіння по поверхні, злегка притискаю до грунту і присипаю невеликим шаром цієї ж підготовленої суміші (можна використовувати для присипки агроперліт і подібні матеріали).

Особливо дрібне насіння (суниці/полуниці, петунії) просто залишаю на поверхні грунту і обережно через пульверизатор або ситечко проливаю водою. Йдучи вглиб, вода стягує насіння в грунт, створюючи йому комфортні умови. Після посадки окремі стаканчики ставлю на підноси або у дрібні ящички, накриваю світлонепроникним матеріалом і залишаю в теплому місці.

Як доглядати за розсадою?

Після масових сходів ємності з сіянцями переношу на освітлене місце. Використовую широкі підвіконня на кухні і спеціально зроблені приставки до підвіконня.

На 5-8 день, якщо верхній шар грунту підсох, проводжу перший полив теплою водою кімнатної температури через дрібне ситечко. До появи сходів уважно відстежую стан верхнього шару ґрунту. Він повинен бути постійно вологим (але не мокрим).

Після масових сходів догляд за сіянцями зводиться до достатнього освітлення, підтримання оптимальної температури, вологості грунту і навколишнього середовища, захисту від грибкових, бактеріальних, вірусних захворювань і шкідників.

Чи потрібне розсаді підсвічування?

Щоб розсада не витягувалась, не була слабкою, етіолованою (виросла при недоліку світла), витягнутою, підтримую нормальне освітлення додатковими лампами не менше 14 годин на добу.

Не полінуйтеся підготувати заздалегідь освітлення без тіні, тоді не потрібно буде витрачати час на систематичне розгортання контейнерів з розсадою тіньовою стороною до освітлення.

Яка температура оптимальна для розсади?

До сходів температура в приміщенні не повинна опускатися нижче +23…+25°С. Після масових сходів при розміщенні на підвіконнях знижую температуру повітря в середньому до +15…+18°С.

Більш холодостійкі культури розміщую ближче до віконного скла, а теплолюбні – на приставному столику. Не потрібно підвищеною вологістю і температурою створювати парилку в приміщенні: розсада відразу почне хворіти. Практичніше підтримувати температуру трохи нижче необхідної (+14…+15°С), а землю – вологою, але не мокрою. Тоді розсада виходить приземкувата, сильна, стійка до хвороб і шкідників.

Як правильно поливати розсаду?

Біля розсади завжди тримаю відро води. Це створює потрібний мікроклімат навколо ємностей з розсадою, і під рукою завжди є тепла вода кімнатної температури, відстояна від хлору, а не перегріта на швидку руку.

Обов’язково після поливу провітрюю розсаду (але без протягів). Сіянці до розвитку перших 3–х-4-х листочків поливаю через пульверизатор, дорослу розсаду – через піддон. Цей прийом сприяє кращому розвитку кореневої системи дорослої розсади. Після поливу (через 2-4 години) розпушую грунт і підсушую верхній шар сухим піском, просіяним золою, агроперлітом.

Як захистити розсаду від хвороб і шкідників?

Найскладніше в догляді за розсадою – не допустити ураження хворобами і шкідниками. При неправильному поливі, вологості, температурі на грунті і рослинах з’являється цвіль (грибкова, бактеріальна), яка може за кілька днів знищити весь посів, якщо він проведений в загальних контейнерах. З цієї точки зору, краще вирощувати розсаду по одному-двох рослинах в окремих стаканчиках або в кассетниках.

У садовий аптечці у мене завжди в запасі біопрепарати для захисту від хвороб і шкідників. Вони нешкідливі для людей і тварин і можуть використовуватися в закритому приміщенні. Але після переходу на вирощування розсади в кассетниках і торфоперегнійних горщиках моя розсада практично не хворіє. Обприскую рослини і грунт більше для профілактики, ніж з метою знищення джерела захворювань.

Першу обробку сіянців розчином біофунгіцидів проводжу через 7-12 днів після сходів. Всі обробки – строго по інструкції. В інший період росту і розвитку розсади з профілактичною метою обприскую 1 раз в 15-20 днів (тобто 3-4 рази за весь період, в інші роки – 1-2 рази). Обприскування рослин і грунту поєдную з поливом через пульверизатор або дрібне ситечко.

Обробку від хвороб рекомендую проводити розчинами біофунгіцидів. Від попелиці та білокрилки використовую біоінсектициди.

Як правильно загартовувати розсаду?

За 10-12 днів до висадки розсади на постійне місце, починаю процес загартовування. Протягом 5-7 днів на ніч знижую поступово температуру в приміщенні, де знаходиться розсада (у мене – на кухні), а потім виношу в коридор або на закриту лоджію (без опалення).

Висаджена на постійне місце методом перевалки з кассетників або відразу в торфоперегнійних горщиках, загартована розсада завжди приживається повністю (100%) і вже на городі добре протистоїть змінам умов навколишнього середовища, хвороб і шкідників.