Ми часто використовуэмо опале листя та інші рослинні залишки в якості добрива, готуємо з них компост, мульчуємо міжряддя. Але в той же час з великою пересторогою застосовують для цієї мети соснові і ялинові голки, а іноді і зовсім вивозять їх з ділянки. Адже існує думка, що хвоя сильно закисляє грунт і пригнічує рослини. А тим часом хвойний опад – це дуже цінна сировина, з якого можна витягти максимум користі. Давайте розберемося, яким чином потрібно використовувати хвойні голки на присадибній ділянці.
Зміст (содержание)
Мульча
Найчастіше, хвою збирають для мульчування рослин в саду і на городі. Під шаром голок товщиною в 3-5 см волога може зберігатися досить довго, тим самим скорочується потреба в поливах. Крім того, товстий шар мульчі захищає грядки від бур’янів і сприяє створенню сприятливого мікроклімату для рослин. У такому випадку не доводиться витрачати час на прополки і розпушування міжрядь, тому що мульча працює за нас.
Є ще кілька переваг укриття з хвої, які вигідно відрізняють його від інших видів рослинної мульчі:
- Килим з соснових голок можна не міняти протягом тривалого часу, адже, на відміну від соломи або трави, хвоя перепріває протягом декількох років;
- Під мульчею з хвої не заводяться равлики і слимаки — їх відлякують ефірні сполуки, які у великій кількості присутні в соснових і ялинових голках;
- Хвойна мульча добре пропускає воду і не насичується вологою, тому в ній рідше з’являються цвіль і інші грибки. Фітонциди, що містяться в голках, також перешкоджають розвитку хвороботворних мікроорганізмів.
Однак ті ж фітонциди в багатьох випадках можуть пригнічувати ріст рослин. Ну і, крім усього іншого, потрібно враховувати, що хвойний опад характеризується підвищеним рівнем кислотності, а значить, для деяких культур таке укриття може принести не користь, а шкоду. На яких же грядках краще застосовувати мульчу з хвої?
Деяким садовим і декоративним культурам для гарного росту і розвитку обов’язково потрібен кислий грунт. До цієї групи відносяться рододендрони, гортензії, жимолость, лохина, журавлина, брусниця. Для таких посадок мульча з хвої буде в самий раз. Тут її можна залишати протягом довгого часу, а також прикопувати в грунт в якості добрива.
Люблять хвойну підстилку багато квіткових культур. До шанувальників подібного роду укриття можна зарахувати троянди, лілії, лаванду, тюльпани, крокуси, гіацинти, примули, хризантеми.
З однорічних квітів добре реагують на хвойну мульчу цинія, астра, незабудка, космея, календула, шавлія. Квіти на такий клумбі стають яскравішими, бур’яни ростуть не надто активно, та й шкідники намагаються обходити стороною посадки з ароматом хвої.
Багато городники застосовують соснові голки для мульчування баклажанів і навіть томатів. Також можна сміливо використовувати хвойний опад на суничних грядках. Ягоди на подушці з хвої ростуть чистими і здоровими, рідко уражаються гнилями і різними шкідниками.
Якщо хвойні голки є у великій кількості, можна посипати ними стежки і широкі міжряддя. А щоб кислотність ґрунту не підвищувалася, рекомендується в кінці сезону хвою прибрати з ділянки і додатково внести в грунт золу.
Використану мульчу можна змішати з листям та іншими рослинними залишками, щоб в подальшому застосувати все це в якості добрива.
Компост
Як ми вже з’ясували, свіжа хвоя іноді діє на рослини гнітюче. Але якщо на вашій ділянці росте багато сосен, ялин та інших хвойних, то їх опад теж можна використовувати для удобрення. Ось тільки робити це потрібно правильно, попередньо підготувавши сировину за допомогою компостування.
Хвойні голки перегнивають повільно, до повного їх розкладання потрібно чекати не менше 5 років. Щоб прискорити цей процес, краще укладати їх в компостну яму упереміш з листям та іншими рослинними залишками.
Щоб знизити кислотність майбутнього компосту, кожен шар хвої потрібно присипати меленим вапняком, доломітом або порошкоподібною крейдою. Зверху шари компосту бажано пролити міцним розчином коров’яку або курячого посліду. Якщо такого в господарстві немає, то можна замінити його розчином сечовини (з розрахунку 200 г на 10 л води).
Поки компост дозріває, потрібно його періодично перемішувати, проливаючи вище згаданими сумішами. Також можна зволожувати шари компосту розчином будь-якого мікробіологічного добрива (типу «Байкал – ЕМ-1» і йому подібних). Така добавка допоможе значно прискорити процес розкладання органічної сировини.
Застосовувати це отримане органічне добриво слід тільки після повного його дозрівання. Якщо дотримані всі умови, то перегній на основі хвої може бути готовий вже через 1,5-2 роки після закладання компосту. Готовий перегній повинен бути пофарбований в темно-коричневий колір, мати характерний «грибний» запах і розсипатися в руках.
Рідке добриво з хвої
Хвойні голки можна використовувати не тільки для приготування перегною, але і в якості основи для рідкого добрива. Адже хвоя містить в собі велику кількість мікро – і макроелементів, вітамінів, ефірних масел та інших корисних речовин. Сировину для цієї мети можна заготовлювати влітку або після новорічних свят, коли відслужилі свою службу сосни і ялини стають нікому не потрібними і оберемками викидаються на смітник.
Для підготовки рідкого добрива потрібно набагато менше часу, ніж для дозрівання перегною. Процес приготування рідкої підгодівлі з хвої складається з декількох етапів:
- Голки потрібно дрібно порубати і скласти в підходящий посуд, залишивши кілька сантиметрів до краю;
- Сировину залити водою і довести до кипіння. Прокип’ятити на повільному вогні 5-10 хвилин і відставити;
- Настоювати хвою ще 2-3 дні в тій же ємності, після чого процідити;
- Рідину перелити в пляшки і зберігати в темному прохолодному місці.
Концентроване добриво з хвої розводять водою в співвідношенні 1: 10 і поливають цим розчином рослини. У такій же концентрації рідину можна використовувати для позакореневого підживлення.
Щоб нейтралізувати кислотність, можна досипати в розчин подрібнену яєчну шкаралупу і настояти 7-10 діб в темному місці. Ще кращий ефект вийде, якщо додати до розчину ЕМ-препарат згідно з інструкцією. Але слід пам’ятати, що не всім рослинам подобаються фітонциди, що містяться в хвої.
Боротьба з шкідниками і хворобами
Настій хвої давно відомий як бактерицидний і дезінфікуючий засіб. Його можна використовувати для профілактики хвороб і грибкових захворювань, зокрема, при вирощуванні розсади.
Для цього концентрований розчин розводять водою в співвідношенні 1: 2 і обприскують молоді рослини кожні 10-14 днів. Це ж засіб використовують для профілактики фітофторозу на томатах і картоплі, а також проти борошнистої роси на баштанних культурах.
Рідке добриво в концентрованому вигляді можна також застосовувати в якості інсектициду, обробляючи рослини з пульверизатора. На відміну від хімічних препаратів, настій з хвої безпечний і екологічно чистий. Він добре діє при ураженні садових культур яблуневою плодожеркою та огнівкою, також його застосовують проти попелиці, від блішок та інших дрібних комах.
Деякі городники використовують хвойний настій для боротьби з колорадським жуком.
Розсаду капусти обприскують розчином хвої в концентрації 1:2, починаючи з моменту висадки в грунт, і повторюють цю процедуру через кожні 10-12 днів.
Щоб відлякати шкідників і перешкодити яйцекладу, можна сипати в міжряддя цибулі, моркви і капусти подрібнену хвою. Таку процедуру проводять раз на два тижні. При посадці картоплі також додають трохи голок в лунку, щоб відлякати дротяника.
Теплі грядки
Давно відомо, що органіка при розкладанні виділяє тепло. Цю властивість часто використовують городники, отримуючи на своїй ділянці самі ранні овочі без особливих витрат на обігрів. Для цього ще з осені копають траншею глибиною на два багнети лопати, яку потім наповнюють рослинними залишками.
Хвою можна використовувати в якості наповнювача для теплої грядки, насипаючи її товстим шаром на дно траншеї. Хвойні голки присипають деревною золою, слідом кладуть дрібні гілки, бадилля, корінці і стебла бур’янів, а потім заповнюють порожнечі невеликою кількістю грунту. Зверху насипають родючий шар — городню землю, змішану з перегноєм. Товщина цього шару повинна становити не менше 15-20 см.
Готову грядку проливають розчином органіки або ЕМ-препарату таким же чином, як при підготовці компосту. Зверху грядку накривають чорною плівкою і залишають так до весни.
З настанням тепла органіка почне активно розкладатися і підігрівати грунт на грядці, що дозволить висадити розсаду майже на місяць раніше звичайних строків. Плівку можна не знімати, а зробити в ній хрестоподібні надрізи і посадити туди рослини. Для захисту від весняних заморозків над грядкою ставлять дуги і натягують зверху прозору плівку або агроволокно.
Укриття рослин на зиму
Соснові і ялинові гілки годяться для зимового укриття винограду, плетистих троянд, рододендронів, азалій, гортензій і клематисів. Вони добре захищають рослини від вимерзання і підпрівання.
Попередньо батоги знімають з опор, пов’язують і укладають на хвойні гілки кільцем або просто пригинають до землі і пришпилюють. Замість гілок, можна використовувати саму хвою. Для цього потрібно насипати її горбком, а зверху укласти батоги рослин. Можна комбінувати таке укриття з торфом або компостом, і потім ще укутати гілки нетканим покривним матеріалом.
Подібним чином можна вкривати підзимові посадки овочів і цибулинних рослин. Підійде хвоя також і для утеплення кореневої системи молодих саджанців. Для цього в пристовбурні кола укладають мішки, наповнені хвойними голками. Таке укриття не тільки захистить коріння від сильних морозів, але і відвадить непроханих гостей — мишей і зайців.