Груша займає аутсайдерські позиції порівняно з яблунею – лідером серед вітчизняних плодових рослин. Вся справа в якійсь примхливості груші, складнощі в обрізанні, багато хвороб, труднощі із зберіганням плодів. Незважаючи на це, грушу люблять вирощують і грушу їдять із задоволенням. Ну, а яке на смак грушеве бабусине варення, знає і пам’ятає, напевно, кожен. Давайте сьогодні поговоримо про найбільш цікаві сорти груші, віддавши перевагу новинкам. Для зручності ми розділимо опис сортів груші на три категорії: спочатку опишемо сорти раннього терміну дозрівання, потім середнього і, нарешті, пізнього, які стають смачніші через деякий час після збору.
Ранні сорти груші
Груша «Видатна»
Типовий літній сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з кроною у формі вузької піраміди з вигнутими, коричневого кольору, оголеними і округлими за формою пагонами. Листові пластинки зеленого забарвлення, досить довгасті, з гладкою поверхнею. Груші досягають маси в 120 грам, мають трохи подовжену грушовидну форму, з наявністю горбиків на поверхні. Відзначена досить коротка плодоніжка, поставлена косо і невелика воронка.
Плоди пофарбовані в зеленувато-жовтий колір, мають невелику рожеву засмагу з південного боку плоду. Якщо придивитися до плоду уважніше, то можна помітити сіруваті підшкірні цяточки. М’якоть у груші білосніжна, дуже ніжна, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,4 бали з максимальних п’яти балів.
Груша «Ровесниця»
Сорт представляє собою середнє за розміром дерево з кроною у формі округлої компактної піраміди середньої густоти. Груші досягають маси в 85 грам, мають здебільшого грушовидну форму, з наявністю блиску на поверхні. Плоди пофарбовані в золотисто-жовтий колір, мають невеликий помаранчевий рум’янець з південного боку плоду.
М’якоть у груші кремова, ніжна, середня по щільності, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,5 бали з максимальних п’яти балів. Плоди стають смачніші після «лежання» протягом тижня.
Груша «Бананова»
Типовий літній сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з пониклою, середньозагущеною кроною і вигнутими, коричневого кольору, оголеними і округлими за формою пагонами. Листові пластинки зеленого забарвлення, досить довгасті, з гладкою поверхнею. Груші досягають маси в 80 грам, мають грушовидну форму, з гладкою поверхнею. Відзначена досить довга і вигнута плодоніжка. Плоди забарвлені в зеленуватий колір, мають невелику буро-червоний засмагу з південного боку плоду. Якщо придивитися до плоду уважніше, то можна помітити зеленуваті підшкірні цяточки.
М’якоть у груші кремова, ніжна, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,6 бали з максимальних п’яти балів (хоча садівники відзначають прісно-солодкий смак плодів, але з приємним ароматом).
Груша «Скороспілка
Типовий раннєлітній сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з кроною у формі округлої піраміди середньої загущеності. Груші досягають маси в 70 грам, мають округло-грушовидну форму. Плоди забарвлені в жовто-зелений колір, мають невелику рожеву засмагу з південного боку плоду.
М’якоть у груші кремова, ніжна, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,7 бали з максимальних п’яти балів (за відгуками садівників-любителів, смак носить характер кисло-солодкого, з приємним грушевим ароматом). З позитивних якостей сорту слід відзначити його відносну стійкість до парші і врожайність, що досягає в окремих регіонах 200 центнерів з гектара.
Сорти груші середнього терміну дозрівання
Груша «Велеса»
Типовий осінній сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з пониклою кроною у формі піраміди з дугоподібно вигнутими, вишнево-коричневого кольору, оголеними і округлими за формою пагонами. Листові пластинки жовто-зеленого забарвлення, видовжено-овальні, з гладкою поверхнею і зігнутими краями. Груші досягають маси в 120 грам, мають грушовидну форму лише трохи скошену і вигнуту плодоніжку. Відзначена тупоконічна воронка і дрібне блюдце.
Плоди забарвлені в жовто-зелений колір, мають невеликий помаранчевий загар з південного боку плоду. Якщо придивитися до плоду уважніше, то можна помітити сіруваті підшкірні цяточки. М’якоть у груші кремова, дуже ніжна, з великою кількістю соку, злегка масляниста. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,6 бали з максимальних п’яти балів.
Груша «Дюймовочка»
Типовий осінній сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з округлою кроною і коричнево-бурого кольору, оголеними і округлими за формою пагонами. Листові пластинки зеленого забарвлення, еліптичної форми. Груші досягають маси в 70 грам, мають трохи подовжену грушовидну форму. Відзначена досить довга і тонка плодоніжка, поставлена прямо, воронки немає. Плоди пофарбовані в золотисто-жовтий колір, мають невелику засмагу з південного боку плоду.
М’якоть у груші кремова, ніжна, з великою кількістю соку, злегка масляниста. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,8 бали з максимальних п’яти балів. З позитивних якостей сорту слід відзначити його високу зимостійкість і врожайність, що досягає 70 центнерів з гектара.
Груша «Просто Марія»
Типовий осінній сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево, з кроною середньої густоти, у формі широкої піраміди. Листові пластинки середнього розміру, досить довгасті, короткозагострені. Груші досягають маси в 180 грам, мають грушовидну форму. Плоди в момент знімної зрілості пофарбовані в світло-жовтий колір, мають невелику рожеву засмагу з південного боку плоду. Через тиждень зберігання плоди стають світло-жовті з рожевою засмагою на третині плода.
М’якоть у груші жовтувато-біла, середня по щільності, ніжна, з великою кількістю соку, масляниста і дрібнозерниста. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,8 бали з максимальних п’яти балів (садівники відгукуються про смак як про кислувато-солодкий зі слабким ароматом).
Груша «Іриста»
Середнє за розміром дерево, яке відрізняється середнім зростанням, з рідкою кроною у формі зворотної піраміди. Листові пластинки середнього розміру, досить довгасті, яйцевидної форми. Груші досягають маси в 155 грам, мають широкогрушевидну, правильну форму. Плоди у період знімної зрілості забарвлені в зеленуватий колір, мають невелику рожеву засмагу з південного боку плоду. Після тижня зберігання плоди набувають зеленувато-жовте забарвлення і рожева засмага на 60% поверхні плоду.
М’якоть у груші білосніжна, середня по щільності, але досить ніжна, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,5 бали з максимальних п’яти балів (садівники-любителі характеризують смак як кисло-солодкий, з приємним ароматом).
Пізні сорти груші
Груша «Білоруська пізня»
Типовий зимовий сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з середньою силою росту, з кулястою і вельми густою кроною. Листові пластинки світло-зеленого забарвлення, досить довгасті, еліптичної форми з довгим загостренням. Груші досягають маси в 120 грам, мають широкогрушевидну форму. Плоди пофарбовані в оранжево-жовтий колір, мають невелику малинову розмиту засмагу з південного боку плоду.
М’якоть у груші білосніжна, середня по щільності, але ніжна, з великою кількістю соку, масляниста. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,2 бали з максимальних п’яти балів (садівники-любителі характеризують смак як кисло-солодкий з освіжаючою кислинкою). З позитивних якостей сорту слід відзначити його високу врожайність, що досягає в окремих регіонах 130 центнерів з гектара.
Груша «Юр’ївська»
Типовий ранньозимовий сорт, що представляє собою дерево сильноросле з кроною у формі піраміди з прямими, червонувато-коричневого кольору, округлими за формою пагонами. Листові пластинки зеленого забарвлення, еліптичної форми, короткозагострені. Груші досягають маси в 130 грам, мають короткогрушевидну форму. Відзначена досить товста плодоніжка, яка злегка вигнута. Плоди пофарбовані в зеленувато-жовтий колір, мають невелику коричневу, розмиту засмагу з південного боку плоду.
М’якоть у груші зеленувато-кремова, досить щільна, ніжна, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,5 бали з максимальних п’яти балів (садівники-любителі характеризують смак як солодко-кислий з приємним грушевим ароматом). Збирають плоди зазвичай в кінці вересня – на початку жовтня, а їсти їх краще в середині жовтня, лежать вони, як правило, до Нового року. З позитивних якостей сорти слід відзначити його високу врожайність, що досягає в окремих регіонах 127 центнерів з гектара.
Груша «Новела»
Типовий зимовий, столовий сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з кроною у формі вузької піраміди з товстими оголеними пагонами. Листові пластинки зеленого забарвлення, яйцевидної форми, з гладкою і блискучою поверхнею. Груші досягають маси в 135 грам, мають короткогрушевидну форму. Плоди забарвлені в зеленуватий колір, мають невелику рожеву розмиту засмагу з південного боку плоду. Якщо придивитися до плоду уважніше, то можна помітити середні за розміром підшкірні цяточки.
М’якоть у груші кремова, має гранули, середня по щільності, з великою кількістю соку. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,3 бали з максимальних п’яти балів (садівники-любителі характеризують смак як кислувато-солодкий з середнім грушевим ароматом). З позитивних якостей сорту слід відзначити його високу врожайність, що досягає в окремих регіонах 150 центнерів з гектара.
Груша «Феєрія»
Типовий зимовий сорт, який представляє собою середнє за розміром дерево з кроною у формі широкої піраміди з середніми за розміром дугоподібними, коричнево-бурими пагонами. Листові пластинки зеленого забарвлення, яйцевидної форми, з гладкою поверхнею. Груші досягають маси в 130 грам, мають видовжену грушовидну форму. Плоди пофарбовані в зеленувато-жовтий колір, мають невелику малинову, розмиту засмагу з південного боку плоду. Якщо придивитися до плоду уважніше, то можна помітити середні за розміром підшкірні цяточки.
М’якоть у груші білосніжна, масляниста. Дегустатори оцінюють смакові якості на 4,4 бали з максимальних п’яти балів. З позитивних якостей сорту слід відзначити його високу врожайність, що досягає в окремих регіонах 150 центнерів з гектара.