Гранат – дуже корисна і улюблена багатьма ягода. Однак кісточки, присутні в зернах, за смаком далеко не всім, до того ж їх можуть проковтнути діти, та й випльовувати клопітно. Напевно, так само думали вчені, що виводили гранат без кісточок. Так, такий плід – не міф, а справжнісінька реальність. Гранати без кісточок не так давно з’явилися в супермаркетах і на ринках, і вже встигли викликати справжнє захоплення у шанувальників цього продукту. Звичайно, твердження, що вони не мають кісточок, трохи перебільшене, так як кісточки все-таки є, просто вони дуже м’які і їстівні.
Зміст (содержание)
Загальні відомості
Гранат – один з найдавніших плодів. Перші згадки про нього присутні ще в міфології Стародавньої Греції та Риму. З тих пір гранатове дерево поширилося практично по всьому світу, набуло культурну форму, і сьогодні кількість сортів цієї унікальної рослини обчислюється кількома сотнями. В країнах Середньої Азії він зустрічається в дикорослому вигляді, а культурні його форми вирощуються в промислових масштабах.
Завдяки зусиллям селекціонерів існує багато різновидів і сортів граната. Крім звичного рубінового, зустрічаються плоди жовтого, білого, бурого або рожевого забарвлення, якими вже нікого не здивуєш. Але наука ботаніка не стоїть на місці, і в недавньому часу з’явилося ще одне нововведення в цій культурі – безкістковий гранат. Вперше сорт без кісточок був вирощений американськими вченими, звідки і почалося його поширення. Селекціонери багатьох країн почали схрещувати гібрид з сортами, адаптованими для місцевого клімату, або акліматизувати вже наявний. В результаті з’явилося кілька сортів з безкісковими зернами.
Як виглядає
Як стверджують автори розробки, оригінальний гранат без кісточок зовні не відрізняється від звичайного, і для його вирощування потрібні ті ж умови. Але оскільки в процесі схрещування з іншими сортами він частково видозмінювався, то деякі плоди можуть мати більш світле або навіть жовтувате забарвлення шкірки. Крім того, шкірка плодів більш тонка і при транспортуванні або неакуратному поводженні може тріскатися.
Що стосується зерен, то вони більш соковиті за рахунок відсутності твердих кісточок. Забарвлення зерняток може варіюватися від темно-бордового до світло-червоного. Кісточки в зернах є, але вони дуже м’які, прозорі і легко жуються. Судячи з відгуків споживачів, зерна такого граната більш солодкі, позбавлені всякої гіркоти і кислоти, що припаде до смаку малюкам і ласунам. Слід зазначити, що сорти граната, виведені для Європи більш урожайні, а також стійкі до холоду і хвороб, ніж їх попередники.
Види
З плодів без кісточок найбільш популярні і широко культивовані два сорти:
- американський Wonderful (Вандерфул) – плоди невеликі (250-300 г), біло-жовтого забарвлення, з рум’янцем з одного боку, зерна досить дрібні, але дуже солодкі і м’які;
- іспанський сорт Mollar de Elche (Моллар де Ельче) – в Іспанії культивується в промислових масштабах, плоди середні або великі (400-800 м), шкірка світло-червона, стійка до пошкоджень, зерна солодкі, з їстівними кісточками.
Рекомендуємо
Слід зазначити, що всі безкосточкові гранати підходять як для вживання в свіжому вигляді, так і для переробки. Наприклад, соку з них виходить приблизно на 20% більше, ніж зі звичайного плоду з кісточками.
Вирощування та догляд
Сьогодні безкосточкові гранати культивуються в Південній Європі, в основному, в Іспанії, звідки і експортуються до нас. Оскільки в останні роки відбувається поступове потепління клімату, деякі садівники почали експериментувати з вирощуванням граната у відкритому грунті. Слід зазначити, що до грунту він невибагливий. Дерево комфортно себе почуває на кам’янистих ділянках з піщаним, добре дренованим грунтом. Головна умова для отримання солодких плодів – хороша освітленість і помірна вологість під час плодоношення.
Місце для посадки гранатового дерева має бути відкритим для сонця і бажано безвітряним. Розмір посадкової ями залежить від розміру кореневища саджанця, але зазвичай не менше 60х60 см при глибині 50 см. Частину викопаної з посадкової ями землі потрібно змішати з добривами (гній 0,5 відра, суперфосфат 300 г), після чого засипати назад. Саджанець встановити в яму вертикально і засипати вручну землею, так, щоб коренева шийка рослини не була заглиблена в грунт.
Догляд за гранатом у відкритому грунті нескладний, однак, має деякі особливості:
- низькі температури для дерева шкідливі, тому на зиму його потрібно вкривати, причому не тільки коріння, але й крону;
- поки маленьке деревце, його потрібно притіняти від палючого сонця, так як на тонкій корі можуть утворитися опіки;
- незважаючи на високу стійкість до посухи, дорослий гранат потрібно періодично поливати – в період цвітіння поливи повинні бути більш інтенсивними, так як від нестачі вологи бутони можуть обсипатися, під час дозрівання плодів поливи слід зменшити, інакше плоди можуть розтріснутися;
- в родючому грунті гранат може обійтися без добрив, але якщо ви хочете отримати смачні і якісні плоди, то періодично (ранньою весною, в період утворення зав’язі і перед зимівлею) дерево потрібно підгодовувати мінеральними сумішами і органікою;
- щовесни проводиться формуюча обрізка: видаляються пошкоджені, сухі і призводячі до загущення дрібні гілки, оптимально на кущі або штамбі слід залишити 5-6 основних пагонів;
- якщо гранат росте в саду разом з іншими плодовими деревами, то, ймовірно, що він може захворіти (борошниста роса, сіра гниль, плямистість листя) або стати об’єктом навали шкідників (павутинний кліщ, щитівка) – періодично оглядайте дерево, щоб не пропустити початок патологічного процесу, ранньою весною для профілактики можна обприскати бордоською рідиною.
Корисні властивості
Всі ми звикли до того, що зерна граната повинні бути інтенсивного бордового кольору, адже саме ці червоні пігменти благотворно впливають на процес кровотворення. А оскільки більшість сортів гранатів без кісточки мають світліші зерна, деякі споживачі починають сумніватися в користі ягоди, або недооцінюють її.
Справедливо буде зауважити, що будь-який гранат – це джерело вітамінів, мікро і макроелементів, кислот, антиоксидантів, дубильних речовин, антоціанів. У плодах без кісточок присутні вітаміни С, А, Е, В5 (пантотенова кислота), а також кальцій, калій, йод, кремній, мідь, марганець, залізо.
Гранат вважається лікарською рослиною, так як майже всі його частини: кора дерева, шкірка плодів і сік зерен застосовуються в народній медицині. Гранатовий сік є прекрасним зміцнюючим засобом, він покращує обмін речовин, підвищує імунітет і рівень гемоглобіну, чинить протимікробну дію. А якщо порівнювати користь плодів, то можна сказати, що без кісточки навіть мають перевагу, адже в м’яких кісточках також зосереджено чимало корисних речовин.