Попелиця і мурахи – що це? Дивовижний природний симбіоз, приручені мурахами «корівки», за якими вони доглядають або ж все-таки вони справжні хижаки, які просто відбирають майже все, що попелиця «випила» у рослин? Та й що первинно у цій взаємодії – мурахи або попелиця? Розібратися з цим питанням важливо хоча б для того, щоб зрозуміти, як боротися з цими шкідниками нашого саду та городу. Про природу взаємодії попелиці та мурах і про методи боротьби з ними – наша стаття.
Зміст (содержание)
Особливості розвитку популяції попелиці
Почнемо з того, що попелиця знаходиться на нижчому щаблі харчового ланцюжка, і вона має безліч ворогів, які її пожирають. Враховуючи це, чи не єдиним порятунком самої попелиці є її блискавичне (ніяк не інакше) розмноження, спрямоване на недопущення знищення всієї популяції як такої. Отже, попелиця боїться і від страху розмножується дуже швидко.
Розмножуючись, попелиця просто відкладає яйця, причому в досить відчутних порівняно з розмірами свого тіла кількостях – до півтора сотень штук за одної кладки. І що дивно, всього одна самка, це малесеньке створіння, за два місяці свого короткого існування може здійснити (тільки вдумайтесь) до двох десятків таких кладок. Уявляєте, яку масу потомства вона може дати! Свої яйця попелиця досить надійно приліплює до листя за допомогою унікальної, властивої тільки попелиці, речовини.
Цікаво, що в кожному яйцекладі активно розвиваються як безкрилі, так і крилаті самки, які ці самі яйця в майбутньому і відкладуть на нові рослини. Чим вище ризик винищення популяції, тим самок народжується більше.
Ближче до осені, коли холоднішає, самки приступають до кладки яєць на зимівлю. Вони буквально ховають їх в самі затишні місця садової ділянки в надії, що ті переживуть морози.
Помічено, що вистачає всього 7-8 днів, щоб з відкладеного самкою яйця з’явилися личинки, а найцікавіше – що вони вже здатні до розмноження, часто без запліднення. Самки рвуться в бій і за три місяці відкладають до трьох поколінь комах, це ціла армія, що складається із сотні тисяч таких же бравих особин.
Попелиці абсолютно невибагливі, для повного розвитку їм потрібна температура повітря від +24 до +29°С, а от якщо холодно, нижче +20 градусів, то ріст і розвиток особин може сповільнюватися, іноді досить значно, і дачники в холодні роки потирають руки вважаючи, що це саме вони перемогли тлю. Якщо температура впаде до +20°С і нижче, то затримка в розвитку попелиці може розтягнутися на добрі два тижні.
Про симбіоз мурах і попелиці
Перейдемо до мурах. Біологію їх описувати не будемо, а розвіємо міф про те, що попелиця — це свого роду «корівки», які мирно пасуться біля мурашника, а коли мурах голодна, вони затягують їх на дерева, годують і доять, живлячись соком, який випила попелиця у рослин. Це не зовсім так.
Насправді, первинною є саме самка, яка вибирає підходящі умови для кладки яєць, тобто ті рослини, чиї макушечки ніжні і довго не задеревеніють, наприклад, у аронії, яблуні, молоді гілки смородини пів-літа не древеніють (і якщо б не інсектициди, то попелиця жила б, напевно, тільки там), а вибравши відповідні кущики, відкладає яйця.
Мурах теж не можна назвати пасивними учасниками, вони намагаються облаштовувати мурашники поблизу культурних рослин, напевно, в розрахунку на те, що там рано чи пізно з’явиться солодкий сік, отриманий з рослин попелицею.
Отже, симбіоз мурах і попелиці слід все ж визнати. Мурахи колись і якось дізналися, що якщо дратувати тлю своїми вусиками, то вона почне виділяти вельми приємну солодку п’ядь як похідну соку рослин, що є найприємнішою мурашиною їжею. Тому вони в якійсь мірі змушені про попелицю піклуватися: скінчиться корм у попелиці, вони схоплять її лапками і перенесуть на нове місце.
Підійде божа корівка (яка, за словами біологів, за своє життя може з’їсти до 100 цих комах), мурахи відганяють і її, а борошнистого червця, білокрилку та інших шкідників, які і попелицею поласувати не проти, та саду можуть нашкодити, божі корівки самі з’їдять.
Далі найцікавіше: коли живлення для попелиці стає мало, тобто банально грубіють прирости на рослинах, або корм для попелиці у вигляді листя зовсім закінчується, попелиця стає для мурашок марна і вони з’їдають її всю, або сильно регулюють чисельність, з’їдаючи лише частину попелиці – ось вам і симбіоз. А ось про захист мурахами яйцеклада попелиці нічого зрозумілого не відомо.
Є відомості, до речі, що мурахи з настанням осені просто забирають тлю в мурашник розселяючи її на корінцях рослин, мені про це не відомо, але знаю, що хоботок попелиці дуже тонкий і крихкий і навіть не кожен лист він здатний проткнути, наприклад, глоду, тоді чому ж їй харчуватися на досить жорстких корінцях?
Яким рослинам попелиця шкодить?
Молоді листочки і прирости яблуні, черешні, сливи, чорної і червоної смородини, агрусу (хоча там попелиці буває дуже мало, напевно, тому що смородина, більш приваблива, завжди поруч), на калині (але чомусь не кожен рік), винограді, плетисті троянди, аронії, перці, огірки і так далі – всім цим культурам попелиця шкодить, щоправда, різною мірою.
Ознаки появи попелиці на рослинах
Отже, початок занепокоєння про те, що скоро попелиця оголосить вам війну – наявність великого мурашника на вашій ділянці. Раптом він почав якось турбуватися, і мурашки забігали по стовбурах рослин: знайте, що попелиця вже з’явилася, а у мурах потекли слинки.
Після цього огляньте верхівки всіх молодих приростів рослин і почніть зі смородини чорної, вона індикатор: якщо вже її верхівки згорнулися, значить попелиця є точно і, можливо, скрізь.
Крім того, можна на листках різних рослин відзначити нетиповий, більш світлий колір, засихаючі або деформовані молоді пагони, що обпадають бутони (їм не вистачає живлення), кострубаті за формою квітки, клейкий наліт на листочках (п’ядь, яку не доїли мурахи), а також трупики загиблої попелиці.
Навряд чи варто панікувати, якщо попелиця вразила смородину (а починає вона, як правило, з неї). Не слід труїти город хімією, а просто зріжте верхівки гілок з попелицею і спаліть їх за територією ділянки.
Якщо ж попелиця вразила багато рослин і мурахи її посилено розносять по ділянці, то потрібно застосовувати більш серйозні заходи, оскільки попелиця шкодить не тільки безпосередньо, послаблюючи імунітет рослин, знижуючи і викривляючи прирости, але і може бути переносником різних вірусних захворювань, все тієї ж реверсії, а на липкі виділення попелиці «сідає» сажистий грибок, перетворюючи рослину в щось жахливе.
Методи боротьби з попелицею
Попелиця – це далеко не нова шкідлива комаха, тому засобів для боротьби з нею більше ніж достатньо. Наприклад, якщо попелиці мало, то беремо звичайні садові гумові рукавички, ті що тонші, щоб не завдати шкоди молодим паросткам, і збираємо її вручну.
Якщо є на ділянці вода, то можна під великим напором розпилювача, намагаючись не перестаратися і не зламати прирости, просто змити тлю на землю, а поки вона звідти знову залізе на рослини, до того моменту і листи, і пагони вже одрев’яніють і стануть попелиці «не по зубах».
Обов’язково боремося з бур’янами на ділянці та навколо неї, оскільки крім попелиці на бур’янах можуть бути й інші хвороби і шкідники. Якщо полоти бур’яни вам складно, то скористайтеся гербіцидами.
Вельми цікавий так званий природний метод. Все що потрібно для цього – створити для попелиці максимально комфортні умови проживання, використовуючи саму природу. Необхідно біля рослин, які щорічно і рясно атакуються попелицею, наприклад, смородини, висадити рослини, які відлякують тлю своїм ароматом – скажімо, часник або цибулю.
По периферії ділянки треба посадити ті культури, які, навпаки, залучають різних комах, в тому числі і корисних, наприклад, сонечок, златоглазок – всі вони просто обожнюють ласувати попелицею. Таких рослин, насправді, багато, це всім відома кропива і будь-які пряні трави випромінюють і для нас, і для корисних комах цілющий аромат.
Можна залучати і птахів, але будьте обережні, птахи можуть заодно підгодуватися вашим урожаєм вишні та черешні, обліпихи.
Сухі та сирі насіння на блюдечку, сире сало на ниточках і горобці, синички, коноплянки будуть тут як тут, а коли корм закінчиться, то вони будуть споживати і тлю теж.
Не запускайте ділянку: крім видалення бур’янів, про що ми вже говорили, необхідно, щоб поблизу з культурними рослинами не виростали улюблені попелицею рослини: липи, мальви, настурції, космея, калина.
Хімічні препарати для знищення попелиці
Хімія, як відомо, – це шкода, застосовувати її потрібно, коли вже немає іншого виходу. Однак, до речі можна сказати, що застосування хімії – це все ж найдієвіший спосіб: він вбиває комах і діє настільки ефективно, що вони взагалі можуть більше не з’явитися на вашій ділянці аж до кінця літнього періоду. Але не варто забувати, що інсектициди, а саме так називають препарати для боротьби зі шкідливими комахами, можуть бути небезпечні і для корисних комах.
Щоб хоч якось розібратися у шкодочинності інсектицидів, розповімо коротко про класи їх небезпеки, оскільки на упаковці частенько крім цієї цифри нічого не зазначено. Отже, всі інсектициди поділяють на контактні, тобто вони починають діяти, тільки безпосередньо контактуючи з жертвою, кишкові – коли жертва проковтує отруєний сік або їжу, і системні, тобто комплексні.
Зрозуміло, що системні інсектициди самі що не є ефективні, вони вбивають комах, та ще й тримаються на рослинах до чотирьох тижнів, що, до речі, потрібно обов’язково враховувати при збиранні врожаю. Негативним фактором системного інсектициду є той факт, що він може заодно з шкідниками отруїти і людину, і воду в ставку і корисних комах типу бджіл.
Щоб цього не сталося, радимо користуватися біологічними препаратами. Вони менш ефективні, зате і максимально безпечні, тому що їх отримують з рослинних компонентів, що мають згубну дію на шкідників.
Мінус будь-якого біологічного препарату в тому, що він легко змивається дощем або поливною водою, так і комахи під його впливом гинуть не відразу, вони ще з тиждень можуть живитися рослинами, продовжуючи наносити їм шкоду, як і раніше. В їжу овочі, фрукти та інші їстівні частини рослини можна без побоювання вживати вже через пару-трійку днів після обробки цими препаратами, правда, краще все-таки овочі і фрукти, перед тим як давати дітям, помити теплою водою.
Біологічні препарати постійно змінюються, тому будьте в курсі справи цих змін. В даний час дозволеними до застосування проти попелиці вважаються препарати: «Акарин», «Актофіт», «Фітоверм» і «Біотлин».
Народні методи боротьби з попелицею
Куди ж без народних заходів боротьби: відерце з гасом і віник, яким ми стряхували в нього на вірну загибель шкідників, напевно, пам’ятають усі. А зараз умільці-садівники розробили свої народні засоби, які, можна сказати, не менш ефективні, ніж шкідлива хімія, хоча, може бути, вони все ж не так активно діють.
На першому місці вже довгі роки мильний розчин, але зараз крім господарського мила цілком можна використовувати і новомодне антибактеріальне. Все що потрібно – це взяти дві склянки води і пару чайних ложок антибактеріального рідкого мила і додати в цю суміш рослинного масла. Склад слід вилити у п’ять літрів води і постаратися якомога ретельніше його розміщувати. Далі – заправити пульверизатор і влаштувати рясний душ попелиці. Зазвичай достатньо двох обробок для її зникнення.
Гасовий розчин також дуже ефективний на дачній ділянці. Все що потрібно – це літр води кімнатної температури, 70 г гасу, 30 г господарського мила і відро холодної води. Спершу потрібно розвести гас і мило у воді кімнатної температури до однорідного складу. Потім отриману суміш вилити у відро води і гарненько розмішати. Залишається тепер заправити розчин в обприскувач і гарненько обробити ним тлю, щоб геть відбити у неї бажання до ніжного листя. Опрацювання можна проводити раз в десять днів до повного знищення попелиці.
Зола та її розчини, крім захисту – це ще і позакореневе підживлення: адже в ній до 5% калію і цілий ряд корисних мікроелементів. Для приготування розчину необхідно взяти 350 г золи, 50 г господарського мила і відро води. Золу необхідно залити водою (краще дощовою, тобто м’якою) і ретельно розмішати, після чого поставити на повільний вогонь і прокип’ятити півгодини. Залишиться додати господарське мило і добре остудити. Далі як звичайно – заправляємо в пульверизатор і труїмо шкідливу тлю.
Цибулевий настій, якщо не шкода пари головок ріпчастої цибулі і літра води, то вийде відмінний склад проти попелиці. В якості прилипача можна додати десять грамів господарського мила. Все, що залишається зробити – це гарненько подрібнити головки цибулі, залити літром дощової води і додати 10-15 г господарського мила. Це все має настоятися приблизно півдня, а перед застосуванням суміш слід відфільтрувати, долити в разі необхідності до літра води, заправити пульверизатор і можна обприскувати тлю.
Настій ромашки – навіть не віриться, що він теж може допомогти. Щоб позбутися від попелиці ромашкою, необхідно взяти 150 г аптечної ромашки, залити літром м’якої води і додати 10 г господарського мила. Після цього розчину потрібно дати настоятися добу і розбавити перед обробкою в три рази, хоча і без розбавлення можна цілком обійтися.
Настій з часнику, – цей засіб буде вже потужніший. Необхідно взяти пару головок часнику і літр м’якої води. Часник потрібно попередньо подрібнити (розчавити), залити водою кімнатної температури і дати настоятися протягом тижня, щільно закривши кришкою. Перед використанням настій потрібно розвести вдвічі і щедро облити тлю цим розчином, повторивши операцію через добу.
Гострий перець – це «важка артилерія». Для максимального ефекту необхідно брати тільки самі свіжі стручки перцю, їх повинно бути багато, приблизно кілограм, а також відро дощової води кімнатної температури. Стручки перцю, попередньо пропустивши через м’ясорубку потрібно залити відром води, накрити кришкою і поставити в темне місце на добу. По закінченні цього часу отриманий розчин слід розвести водою в десять разів, заправити пульверизатор і обробити всі кущі, заражені попелицею.
Бадилля томатів, якого буває багато при пасинкуванні помідор, точніше відвар з нього – також хороший засіб проти попелиці. Для його приготування потрібно кілограмів шість бадилля томатів залити водою з температурою близько 40 градусів і додати 30 г господарського мила. Все що залишається тепер – це отриманий розчин прокип’ятити півгодини і розвести його водою у співвідношенні один до трьох. Далі – процідити, заправити пульверизатор і обробити тлю.
Чистотіл – грізний ворог усього, наші дідусі і бабусі, вправно орудуючи чистотілом, навіть виводили бородавки, що вже там попелиця. Щоб вигнати тлю з ділянки, необхідно всього-500 г чистотілу і літр води. Зрізані і дрібно нарубані в заздалегідь надягнутих рукавичках і окулярах рослини (причому як квіти, так і стебла) необхідно залити літром води і залишити на добу настоюватися. Після цього вже готову суміш потрібно вилити у відро з водою і прокип’ятити чверть години на повільному вогні, потім остудити, а перед обприскуванням розбавити в три рази.
Але і це ще не все, виявляється, що попелиця жахливо боїться диму, і якщо по периферії ділянки розвести димні багаття, то вона може банально задихнутися. Використовувати для цих цілей можна як дим від гілок і листя, так і тютюновий, останній вбиває тлю наповал.
Способи боротьби з мурахами
Від боротьби з попелицею переходимо до боротьби з мурахами, адже вони її захищають, тягають, ховають. Способів боротьби з мурахами безліч, від банального заливання її окропом, кінською сечею, кислотою і тому подібними засобами. Деякі просто руйнують мурашник граблями або лопатою, але трудівники-мурахи створюють його знову, а особливі поціновувачі природи просто викопують мурашник цілком, виносять у великій бочці за територію ділянки і там випускають.
Є, звичайно, безліч інсектицидів, пасток, принад та інших хімікатів, а також банальних ловчих поясів, до яких липнуть мурахи, як тільки починають рухатися вгору і вниз по стовбуру у пошуках попелиці.
Але все-таки ефективніше, ніж інсектициди, нічого немає. Найвідоміші препарати для видалення мурах з ділянки – це «Мурахоїд», «Мурацид», «Муравїн». В основі цих препаратів лежить речовина «Діазинон», яка буквально вражає нервову систему комах, що призводить до їх паралічу і загибелі.
Профілактика попелиці
Першим ділом, створюємо загороджувальні бар’єри на ділянці, висіваємо по її периметру цибулю, часник, м’яту, чорнобривці. Періодично боремося з бур’янами, видаляємо всю відшаровану кору з дерев, куди не зможе на зиму відкласти яєчка попелиця, білимо дерева і чагарники розчином вапна (воно – прекрасний дезінфектор), видаляємо всю прикореневу поросль, листочки на ній довше залишаються м’якими і на них довше пасеться попелиця.
Проводимо профілактичне обприскування, вчасно підгодовуємо і поливаємо рослини, піднімаючи їх імунітет, всіляко залучаємо птахів та корисних комах на ділянку, в тому числі і використовуючи мінімальну кількість хімії, і звичайно ж, боремося з мурахами.
Ось власне і все, якщо у вас є свої перевірені народні способи боротьби з попелицею, то напишіть про них у коментарях, ми будемо вітати будь-яке корисне повідомлення!