Всі, хто займається вирощуванням рослин з насіння, знають, що часто насінню потрібна попередня підготовка, щоб воно успішно зійшло. Так вже вийшло, що в нашому кліматі (із зимовими морозами) сама природа передбачила різні захисні механізми, щоб рослини проростали з насіння в сприятливий для їх життя теплий весняний період. Тверда шкірка насіння – один з природних бар’єрів, що регулюють час проростання насіння. Штучна скарифікація насіння — спосіб цей бар’єр прибрати за бажанням садівника. Як це робити правильно і для чого, розповім в даному матеріалі.
Зміст (содержание)
Що таке скарифікація насіння?
Про один із варіантів природного захисту насіння від передчасного проростання – наявність в насінні спеціальних речовин, що гальмують розвиток – ми розповідали в матеріалі 6 правил стратифікації насіння в домашніх умовах. Щоб ці речовини зруйнувалися, потрібна низька температура, вологість і час.
Але є й інший захисний механізм. Насіння деяких рослин позбавлені стану спокою і можуть сходити відразу після дозрівання плоду, тобто восени. А це неприпустимо з точки зору природи, адже попереду морозна зима, і сходи неминуче загинуть. Тому і забезпечила вона деякі з них товстою, міцною і, головне – вологонепроникною оболонкою. Таке насіння лежать в землі або на поверхні грунту всю зиму, відчуваючи вплив холоду і вологи.
Поступово оболонка починає «давати слабину» і в якомусь місці руйнується (частіше – по шву). Волога починає надходити до насіння і процес його проростання запускається. Зазвичай це збігається з настанням теплих днів весни. Є, правда, і таке насіння, якому мало однієї зими, і може знадобитися більше часу для руйнування твердої або, як кажуть, «кам’янистої» оболонки (глід, наприклад).
Але, нічого, в наших силах допомогти таким «тугодумам» і прискорити цей процес. Порушення цілісності твердої оболонки у насіння називається штучною скарифікація.
А що складного? – виникає питання. Взяв молоток, стукнув по насінню, щоб тріснуло, і саджай. В принципі, так можна, тільки є більш точні і правильні способи, що дають більший відсоток сходів, а не великий відсоток каші з ядер і шкаралупи.
Основні методи штучної скарифікації насіння
Різка зміна низьких і високих температур
Всі ми знаємо, що при зміні температур матеріали відчувають стиснення і розтягнення. Якщо такий процес робити різко і повторювати кілька разів, то можна порушити цілісність оболонки, що нам і потрібно.
Практично це виглядає так. Насіння поміщають у мішечок з нещільної тканини (марля, бинт) і на кілька секунд (не більше 30) опускають в окріп, потім відразу в ємність, де налита суміш води і льоду. Зробивши такі цикли 3-5 разів, насіння оглядають. Якщо на деяких помітні порушення оболонки, їх відкладають, а з рештою продовжують процедуру занурень. Тут головне – бути уважним і не переборщити. Якщо оболонка вже відкрилася, і ви опустите насіння в окріп, воно може і загинути.
Рекомендуємо
Вплив хімічних речовин
Відомо, що насіння багатьох рослин поїдаються тваринами і птахами, але, навіть перебуваючи в їх травному тракті, вони через свою тверду оболонку не перетравлюються і потрапляють назад в природу. Але при цьому вони піддалися впливу не травних соків, а просто – кислот. Навіть нетривалий за часом їх вплив здатний порушити герметичну оболонку. Як це зробити на практиці?
У скляний посуд (миска, широкий стакан) потрібно налити 3% соляну або сірчану кислоту. (Будьте обережні і одягніть гумові рукавички, а краще – і захисні окуляри заодно). В кислоту обережно занурюють насіння і витримують не більше 12 годин (як в шлунку тварин).
Потім насіння так само акуратно виймають і ретельно промивають в проточній воді, щоб видалити всі залишки кислоти. Цей метод хороший, але вимагає навичок поводження з хімічними препаратами і акуратності, а значить, підходить не всім. А ось наступний спосіб штучної скарифікації насіння цілком доступний кожному.
Механічне руйнування оболонки
Ні, це не про молоток, як ви, може, подумали, хоча в умілих руках, він теж може стати тим же скарифікатором. Все потрібно зробити теж акуратно, причому не обов’язково (навіть не бажано) робити в шкаралупі отвір. Потрібно лише стоншити її, зробивши проникнення води всередину насіння можливим і швидким.
Практично є кілька варіантів, і залежать вони від розмірів самого насіння. Велике насіння можна потерти на напилку, наждачному папері або навіть пилочці для нігтів, можна подряпати шилом або голкою, можна трохи поскобити гострим ножем або скальпелем. При промисловому виробництві рослин і насіння використовують спеціальні машини-скарифікатори насіння.
Але як бути з дрібним? Їх-то в пальцях для роботи на наждачку не втримаєш. Зате можна спробувати трохи потерти в піску, насипавши в щільний мішечок або в банку. Насіння з піском в мішку просто мнуть на столі, а насипане в банку – струшують.
Важливі нюанси проведення штучної скарифікації
Який би метод скарифікації насіння ви не вибрали, є деякі нюанси, властиві абсолютно всім способам:
Немає необхідності повністю руйнувати оболонку, достатньо лише пошкодити її, а далі вода знайде шлях до насіння, і вони разом дороблять свою справу.
Покупне насіння, як правило, пройшло необхідну процедуру скарифікації і про це буває вказано на упаковці.
Якщо ви зібрали насіння самостійно, то перш ніж піддавати насіння будь-якому впливу, вивчіть чи потрібно це, чи допоможе це прискорити проростання? Потрібна цьому насінню проста скарифікація або вона не допоможе, а потрібен ще й довгий процес стратифікації (обробки холодом і вогкістю)?
Ось такі способи придумали люди для прискорення процесу проростання насіння. Всі поспішають кудись… Всі хочуть перехитрити Природу… Хоча сама ж Природа ці способи і підказала.