Українськими селекціонерами створено безліч сортів яблук тривалого терміну зберігання, які відповідають високим вимогам садівників і здатні конкурувати із зарубіжними аналогами. Представляємо найбільш перспективні сорти!
При виборі сорту яблук для тривалого зберігання потрібно враховувати, що не всі зарубіжні сорти і не у всіх регіонах нашої країни можуть давати продукцію належної якості – через нестачу необхідних температур протягом вегетаційного періоду.
Київським Інститутом садівництва створено ряд сортів, які вигідно відрізняються пристосованістю до факторів зовнішнього середовища України. Це скороплідні та врожайні сорти з високими товарними і відмінними смаковими якостями – збалансованим вмістом кислоти і цукру. Особливий інтерес представляє сорт «Тодес», імунний до парші. Втім, у кожного з них свої переваги. Отже, про всіх сортах по порядку.
Зміст (содержание)
«Катерина»
Зимовий сорт
Отриманий від схрещування сортів Голден Делішес» і «Мекінтош Важек». Дерево середньоросле, формує широко-округлої компактну крону. У плодоношення на середньорослій підщепі вступає на 3-4-й рік після посадки, плодоносить регулярно, плодоношення змішаного типу. Сорт в умовах Лісостепу і Полісся – зимостійкий, урожайний, стійкий до парші та борошнистої роси.
Плоди середні або вище середньої величини, масою 150-180 г, усічено-конічні. При зніманні з дерева – зелені, з помаранчевим рум’янцем на сонячній стороні, при дозріванні – зеленувато-жовті. М’якоть дрібнозерниста, кремова, щільна, соковита, кисло-солодкого смаку (8,2-8,5 балів), з вмістом цукрів 12,2 %, кислот 0,4 %. Шкірочка середньої товщини, суха.
Знімна зрілість плодів настає в кінці вересня, період споживання – з листопада, транспортабельні, зберігаються, не втрачаючи смакових якостей, до кінця квітня.
«Аскольда»
Пізньозимовий сорт
Отриманий від схрещування гібридної форми 25/2-Д («Апорт Олександр» ? «Джонатан») і сорти «Кіддс Оранж Ред». Дерево формує назад-пірамідальну, не загущену крону. У плодоношення на середньорослій підщепі вступає на 4-5-й рік після посадки, плодоносить гірляндами на торішніх приростах і кільчатках. Сорт в умовах Лісостепу і Полісся – зимостійкий, урожайний, стійкий до парші, але в значній мірі листя і молоді пагони уражує борошниста роса.
Рекомендуємо
Плоди великі, середньою масою 175-210 р, плоско, слаборебристі. Основне забарвлення – золотисто-жовте, покривне – майже суцільний розмитий оранжево-бордовий рум’янець. М’якоть кремова, щільна, дрібнозерниста, сколюються, соковита, кисло-солодкого смаку (8,2-8,5 балів), з вмістом цукрів 11,8 %, кислот 0,56 %. Шкірочка середньої товщини, міцна, суха з сизуватим нальотом.
Знімна зрілість плодів настає в кінці вересня – початку жовтня, період споживання – з листопада по травень, практично без втрати товарного вигляду і смакових якостей, плоди транспортабельні.
«Тодес»
Пізньозимовий сорт
Стійкий до парші. Отриманий від схрещування сорту Айдаред» з гібридною формою Х-2034. Дерево середньоросле, формує назад-пірамідальну, не загущену крону. У плодоношення на середньорослій підщепі вступає на 3-4-й рік. Плодоносить на однорічних приростах і кільчатках. Сорт в умовах Лісостепу – зимостійкий, середньо стійкий до борошнистої роси, урожайний.
Плоди великі, середньою масою 170-200 г, подовжено-конічні, слаборебристі. Основне забарвлення – жовтувато-зелена, покривне – розмитий вишнево-червоний рум’янець майже по всій поверхні. М’якуш кремовий, дрібнозернистий, щільний, соковитий, кисло-солодка (7,8-8,0 балів). У плодах міститься: цукрів – 9,2-10,24 %, кислот – 0,33-0,61 %, вітаміну С 2,83-7,61 мг на 100 г сирої маси. Шкірочка середньої товщини, злегка масляниста.
Знімна стиглість настає наприкінці вересня, споживча – з кінця листопада. Плоди транспортабельні, зберігаються, не втрачаючи смакових якостей, до травня.
«Радогость»
Зимовий сорт
Отриманий від схрещування сортів «Джонатан» і «Гринсливз». Дерево середньоросле, формує овальну, компактну крону. У плодоношення на середньорослій підщепі вступає на З-4-й рік після посадки, плодоносить регулярно, плодоношення змішаного типу. Сорт в умовах Лісостепу і Полісся – зимостійкий, урожайний, стійкий до парші та борошнистої роси.
Плоди середні або вище середньої величини, масою 150-175 г, плоско-конічні, зі слабкою ребристістю біля основи. Основне забарвлення при дозріванні – золотисто-жовте, покривне – розмитий оранжево-вишневий багрянець в штрихах майже на весь плід, з легкої оржавленностью.
М’якуш кремовий, дрібнозернистий, щільний, ароматна, соковита, кисло-солодкого смаку (8,2-8,5 балів), з вмістом цукрів-11,2 %, кислот 0,6 %. Шкірочка середньої товщини, суха.
Знімна зрілість плодів настає в кінці вересня, період споживання – з листопада, плоди транспортабельні, зберігаються, не втрачаючи смакових якостей до кінця березня.